Алло, народ! Привет, привет, да вы что, не узнали меня? Да это я, ваш любимый наркоман-комик! Хаха, да ладно, шучу, я не наркоман, но вот сегодня расскажу вам классную историю про своё приключение с закладками и зверями в зоопарке. И, конечно же, приправлю все это моим любимым молодежным сленгом.
День начался с того, что я собрался с друзьями на крутую вечеринку. Мы решили немного расслабиться и попробовать экстази. Но я, как всегда, заморочился с дозой и выпил слишком много. В итоге, я уже находился на торче, да прямо в самом эпицентре вечеринки.
А тут я замечаю такую тян, выходит, привлекательная девушка. Она была такая чернуха, что все парни только и глазели на неё. Я решил, что это мой шанс, и подошел к ней. Включаю всю свою шутливость и начинаю поговоркушать.
— Эй, ты чего тут одна стоишь, бэйба? Я тебя нашел, ты моя балда целый вечер! Может, давай попперс возьмем и на танцпол шмальнем?
Этими словами я, конечно, её не покорил, но развеселил на славу. Она начала смеяться, и мы продолжили болтать. И тут я рассказал ей про свою идею с зоопарком. Я сказал, что якобы умею разговаривать со зверями, когда нахожусь под воздействием наркотиков. Бред конечно, но кому-то он понравился.
Тян была настолько интересована, что сказала, что идет со мной в зоопарк. Я подумал, что, может, лучше бы мы пошли куда-нибудь еще, но уж очень настойчиво она просила. И я согласился, конечно же, с улыбкой по уши. Ну ведь знаешь, как говорят, "мы же тут не балдуем".
И вот мы в зоопарке. Я, конечно, тот же растеряй, как обычно, но несмотря на это, себя держал в руках. Мы подошли к вольеру с медведями, и я вспомнил свою историю про разговоры со зверями. Чувствуешь, как нервишки начали волноваться? Ведь я должен был что-то сказать, правда? Вот и я задумался, что бы такое можно было бы спросить медведя, чтобы выглядеть круто.
— Эй, медведь, братишка! Слушай, а как там у вас с медвежатами? Расскажи свои секреты налаживания отношений с самцами и самками!
Тян глаза вытаращила, конечно. Медведь же, как было замечательно, начал шевелиться и даже что-то громко бормотать. В тот момент я подумал, что, может, на самом деле я разговариваю со зверями. Ладно, буду знать на будущее, что медведи тоже фанаты наркотиков. И вроде был я на самом деле комиком, не наркоманом, хаха.
После медведей мы пошли к вольеру с тиграми. Тут мне уже нечего было спрашивать. Ведь тигр - это же зверь, который сам себе бог! Что я ему еще могу сказать? Но вдруг тигр принялся смотреть прямо в мои глаза и клевать моими шутками. Что-то типа "ой, ты крут, мужик", или "я тебя понимаю, братан". Я был в шоке, что тигры тоже говорят по-наркомански!
Честно говоря, после такого случая я уже начал сомневаться в своей нормальности. Возможно, это были просто галлюцинации. И там, на краю зоопарка, когда мы шли к выходу, я решил задать последний вопрос попугаям. Эти маленькие птички шустро сидели на ветках, и я решил, что они меня точно выведут из замешательства.
— Эй, попугаи, давайте сделаем так: вы мне говорите пару шуток, а я вам закидываю червей. Договорились?
И что вы думаете? Они поджали крылья и задулись со смеху! Птички, конечно, не разговаривали, но их реакция была такой, как будто они меня слышали и прекрасно поняли. Наверное, они тоже заморочились на чем-то, может, на каких-то пряностях из джунглей. Кто их знает, этих попугаев.
По дороге обратно, когда уже сидели в машине, тян просто сияла от восторга. Она сказала, что это было самое необычное свидание в её жизни. Я улыбнулся и обнял её покрепче. Наверное, она даже не подозревала, что я весь этот разговор со зверями придумал на ходу, и еще и под воздействием наркотиков. Хехе, лучше она и не узнает, правда?
Итак, вот такая вот сумасшедшая история про мои попытки разговаривать со зверями в зоопарке под наркотическим воздействием. Знаете, друзья, жизнь порой чудесная штука, особенно когда ты находишься в сумасшедших ситуациях. И порой все, что нам нужно, это немного экстази и шуток, чтобы сбежать от реальности на некоторое время.
Ну что ж, друзья, это была моя история про закладки, торч и разговоры со зверями. Надеюсь, вы повеселились и отлично провели время, ведь в итоге, важно не само событие, а эмоции и впечатления, которые оно оставляет. И не забывайте, что шутки и приключения иногда могут быть лучшими наркотиками в нашей жизни. Всем позитива и удачи!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.